Історія Новоайдара

Перші поселення, які відкриті археологами на околиці селища Новоайдар відносяться до салтово-маяцької культури. Вперше Новоайдар як козацька слобода з’являється на карті України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».
На початку XVIII сторіччя новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців, не виключаючи жінок і дітей було страчено. Лише через кілька десятиліть на попелищах бунтівної слободи знову з’являються люди. Цього разу відновлюють поселення селяни Судженського повіту Курської губернії.
У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдару було втрачено.
У 1918 році в запеклих боях між селянськими угрупуваннями, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську окупацію. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільської округи.
Під час Другої світової війни, 12 липня 1942 року німці ввійшли до міста. 21 січня 1943 року радянські війська захопили Новоайдар.
За період Другої світової війни загинуло 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, у яких заховано понад 1500 воїнів.
1957 року Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об’єкти соціальної та культурної сфери.
За час існування Новоайдарський район та населені пункти піддавалися змінам в адміністративно-територіальному устрої. В 1962 році в зв’язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.
1991 року на Всеукраїнському референдумі більшість жителів Новоайдара (понад 86 %) підтримало проголошення незалежності України. Новоайдар дав назву добровольчому батальйону «Айдар» у складі українських сил, що визволяли Донбас від російських терористів влітку 2014 року.
15 серпня 2014 року місцеві патріоти за допомогою крану демонтували пам’ятник російському вождеві Леніну, як символ окупаційної радянської влади.
Населення:

1957 рік – 5 700 тис. осіб

1981 рік – 6,500 тис. осіб

1989 рік – 8 367 тис. осіб

2013 рік – 8 555 тис. осіб

2020 рік – 8 005 тис. осіб

2021 рік – 7 074 тис. осіб

інші Заклади категорії “Історія Новоайдара”

Цифровий паспорт